Засновник туристичного співтовариства «Колумб втратив компас» Тетяна Мерзла – про Грузію, сванской солі і червоному супі кухаря Елісо.
Я ЗАВЖДИ ВВАЖАЛА УКРАЇНУ І КИЇВ КРАЩИМ МІСЦЕМ ДЛЯ ЖИТТЯ. Та хоч я багато подорожувала, але кожен раз мене тягнуло назад, додому. Так було до минулого року. Восени 2016-го я організувала трекінг в Сванетії. А коли повернулася до Києва, зрозуміла: я більше не можу тут жити і дихати. Через два тижні прийняла рішення звільнитися з роботи і перезимувати в наших Карпатах. Але склалося по-іншому. Дівчина, у якої я зупинялася восени, написала в соцмережах, що шукає волонтера в хостел на зимовий період. Я їй відразу відповіла: «Я твій волонтер!». Так я переїхала в Грузію.
Зараз період мого волонтерства закінчується, але повертатися не збираюся. Сванетія – це храм моєї душі, місце, з яким у мене роман Я раніше і не думала, що можна так сильно закохатися в місцевість.
В ГРУЗІЇ ТАКІ СМАЧНІ ХАЧАПУРІ, ЩО ПЕРШИЙ ЧАС Я БОЯЛАСЯ САМА ПЕРЕТВОРИТИСЯ В ХАЧАПУРІ. Але я тут багато гуляю, катаюся на лижах і поки зовсім не додала у вазі. У цій країні 12 регіонів, і у кожного — свої особливі страви. Наприклад, в Сванетії це сванская сіль і м’ясний пиріг кубдари. М’ясо я не їм, тому кубдари поки не оцінила, а ось сванскую сіль додаю тепер у всі страви – від супів до салатів. Взагалі, я стала дуже щедро використовувати спеції та зелень, від цього у їжі зовсім інший смак. В Києві я теж використовувала приправи, але індійські, привезені з подорожей. А в Грузії так багато місцевих прянощів: аджика, ткемалі, хмелі-сунелі, шафран… Відкриттям для мене став горіховий соус (перемелені горіхи зі спеціями), які додають в багато страви. Він дуже хороший в салат з огірками та помідорами, до рибі, курці, цвітній капусті.
ГРУЗІЯ ІДЕАЛЬНА ДЛЯ ВЕГЕТАРІАНЦЯ. Тут багато страв з овочів, зелені, сиру. Моє улюблене — це традиційні грузинські баклажани з горіхами. Ще відкрила для себе аджабсандал – тушковані баклажани з овочами, тепер часто їх готую. Люблю лобіані – це хачапурі, тільки не з сиром, а квасолею. Також в моїх фаворитах вегетаріанська долма (перці, фаршировані рисом з баклажанами та іншими овочами, смажені в томатному соусі зі спеціями і зеленню). В готелі, де я зараз живу, є кухар Елісо, вона готує червоний суп – схоже на український борщ, тільки з великою кількістю спецій, зелені і навіть з червоним перцем. Ось його я можу їсти на сніданок, обід і вечерю.
ХОЧА ГРУЗІЯ – ЦЕ БАГАТО В ЧОМУ ПРО ЇЖУ, МІЙ РАЦІОН СТАЛО НАБАГАТО ПРОСТІШЕ. Пішли багато смакові уподобання. Може бути, з-за того, що я живу в селі, тут дуже невеликий вибір продуктів. Але я швидко звикла, нічого «такого» вже й не хочеться. Коли в гості їдуть друзі з України і питають, що привезти, я відповідаю: «Нічого». Ну хіба що не вистачає маминих квашених помідорів і огірків.
Тим, хто хоче приготувати що-небудь грузинське, я раджу свої улюблені БАКЛАЖАНИ З ГОРІХАМИ.
Беремо 5-6 баклажанів, ріжемо на смужки товщиною приблизно півтора сантиметра. Обтираем сіллю і залишаємо хвилин на 15 (щоб пішла гіркота). Потім промиваємо, просушуємо і підсмажуємо з двох сторін. Викласти на паперові рушники, щоб пішло зайве масло. Поки баклажани остигають, готуємо начинку. Можна використовувати м’ясорубку або блендер: 1 стакан волоських горіхів дробимо з 3-4 зубцями часнику. Пучок кінзи і кропу порубати і додати до горіхів. Туди ж – хмелі-сунелі, трохи шафрану, меленого червоного перцю, столову ложку оцту, сіль і трохи води, щоб маса стала однорідною.
На половинку баклажана нанести начинку, прикрити другою половинкою. Особливо смачно, коли баклажани трохи «настоятися».
Будьте первым, кто оставит комментарий!