Як розпочати успішний бізнес на балконі? Досвідом ділиться Юрій Сербін, співзасновник компанії з виробництва сиров’ялених продуктів.
ЗА ПРОФЕСІЄЮ Я – ФІНАНСОВИЙ АНАЛІТИК. Був директором фірми, але, чесно кажучи, ця робота вже давно не приносила задоволення. Моральна і емоційна втома почали превалювати. А тут ще криза 2013 року. І я зрозумів: все, більше не можу і не хочу. Якийсь час я метався, не знаючи, чим зайнятися, навіть ненадовго виїжджав з країни. Потім повернувся.
КУЛІНАРІЯ У МОЄМУ ЖИТТІ З’ЯВИЛАСЯ ВИПАДКОВО. Раніше я взагалі не готував. А потім зрозумів, що кухня – це місце, де я можу відпочити. Поки готуєш, можна не думати про акції-котируваннях, а зосередитися тільки на те, скільки грам цукру вміщується у чайній ложці.
Коли ти сам готуєш, тобі стають цікаві великі кулінарні заходи. Причому хочеться побачити «виворіт» – вивчити, як все влаштовано. Ось так у нас з другом і кумом за сумісництвом Сергієм Чучковым (він теж захопився кулінарією) і виникла ідея спробувати свої сили на Фестивалі вуличної їжі – щоб подивитися на це цікавий захід з-за іншого боку прилавка. Але що ми можемо запропонувати організаторам Фестивалю? Тоді суперпопулярними були бургери, їх продавали все, і бути сто першими продавцями котлети в булці нам не хотілося.
НА МОЄМУ БАЛКОНІ ТОДІ ВИСІЛИ ДВА ШМАТКИ М’ЯСА, Я ЇХ ЗАСОЛИВ ДЛЯ СЕБЕ. Як всі пам’ятають, курс долара злетів на шалену висоту, заморські делікатеси подорожчали в кілька разів. Щоб заощадити, я знайшов в інтернеті рецепт «як в’ялити м’ясо» і повісив на балконі яловичий огузок і шмат свинини. Загалом, ці два шматка ми з Сергієм і вирішили представити організаторам Фестивалю.
Пригостили. Їм сподобалося. І вони запропонували нам через місяць виставити свій стенд на черговому Фестивалі.
ПІСЛЯ ЗУСТРІЧІ МИ ЇХАЛИ ДОДОМУ РАДІСНІ, НАТХНЕННІ, І ДУМАЛИ, ЯК ЖЕ НАЗВАТИ НАШЕ АВАНТЮРНЕ ПІДПРИЄМСТВО. Перебирали різні слова, скорочували так і сяк. Хотілося, щоб назва була яскравим та епатажним. Так виникло словосполучення Ham.Lo. Воно розшифровується як «Hamon with love» (Хамон з любов’ю), але в скороченому варіанті вийшло смішно. Ми зрозуміли, що це вдала назва, вже на першому нашому Фестивалі: гості не тільки охоче пригощалися м’ясом, але і з задоволенням фотографувалися на тлі вивіски.
ЩЕ ДО ФЕСТИВАЛЮ МИ ОРЕНДУВАЛИ ХОЛОДИЛЬНУ КАМЕРУ І ПОЧАЛИ ЕКСПЕРИМЕНТУВАТИ З РЕЦЕПТАМИ. Спочатку шукали їх в інтернеті. Чотири ноги засолили «інтуїтивно», як потім виявилося, з сіллю трохи переборщили. Але, враховуючи, що цих ніг уже немає, можна сказати, що м’ясо вдалося. Потім поїхали в Італію, щоб подивитися, як в’ялять знамените прошутто. Потрапити на виробництво зовсім нескладно. Багато фермерів за невеликі гроші офіційно проводять екскурсії для туристів. Вони заводять вас в камери, де зберігається м’ясо, відповідають на всі питання, з деякими фермерами у нас навіть склалися партнерські стосунки, вони нас досі консультують.
В КИЇВ МИ ПОВЕРНУЛИСЯ З ЧІТКИМ РОЗУМІННЯМ, ЯК І ЩО РОБИТИ ДАЛІ. І ТУТ ЖЕ ЗІТКНУЛИСЯ З РЕАЛЬНІСТЮ. Почати з того, що правильного сировини в Україні не так багато. Наприклад, для прошутто необхідно м’ясо 9-місячної свині. А більшість наших фермерів забивають тварин у 6-місячному віці. Їм фінансово невигідно годувати свиней довше. Або ось інша серйозна проблема – спробуйте знайти хорошого «холодильщика», тобто професіонала, який би міг полагодити холодильне обладнання! Таких фахівців – днем з вогнем… Знали б ви, який ми пережили стрес, коли у нас якось перестали працювати камери. А в них – м’ясо, і воно вимагає суворої температури! На щастя, це сталося взимку. Ми відчинили двері, вуличний холод допоміг нам пережити поломку без втрат.
ЗВИЧАЙНО, БУЛО ЩЕ БАГАТО РІЗНИХ ПОМИЛОК. Але ж без них немає розвитку. І те, що наше м’ясо користується у Києві все більшою популярністю, служить підтвердженням: ми на правильному шляху. Починали ми з невеликих приватних замовлень і поставок в дрібні крамнички. Сьогодні продукцію Ham.Lo можна купити в «Good Wine», спробувати в багатьох столичних ресторанах. Мені здається, у нас з Сергієм вийшов хороший тандем: я займаюся всіма фінансовими питаннями, він – тим, що йому ближче, маркетингом і рекламою. Над рецептами м’яса чаклуємо разом і іноді емоційно сперечаємося: як порізати м’ясо, якою стороною підвісити… В цьому процесі немає дрібниць. Зате нам не соромно за кінцевий результат. У нашому м’ясі немає консервантів і барвників. Ми не використовуємо готові суміші приправ, в яких незрозуміло що намішано. Всі суміші – нашого власного приготування. Крім свинини і яловичини, ми ще виробляємо качку, і це наша особлива гордість. Я вам без удаваної скромності скажу, що це найкраща сиров’ялена качка в Україні.
В НОВОМУ РОЦІ, МИ СПОДІВАЄМОСЯ, HAM.LO СТАНЕ ВЕЛИКОЮ І ПОВАЖНОЮ КОМПАНІЄЮ. У нас з’явився інвестор, і в планах — вихід на 30-40 т продукції в рік. Такі обсяги означають, що щоденне виробництво потрібно передавати в руки найманих працівників. І це для мене найскладніше! Коли звик все робити особисто, психологічно складно довірити це іншим. Але я розумію, що нам з Сергієм зараз потрібно зосередитися на іншому, в тому числі і на особистому рості і навчанні. Тому на початку року ми їдемо в Італію, будемо вчитися у місцевій кулінарній школі. Повернемося з новими ідеями і в Україні стане ще більше якісних продуктів «з любов’ю»!
А ще в 2017 році відбудеться прем’єра прошутто і хамона від Ham.Lo. Продукція буде доступна з вересня, як у нас, так і у наших партнерів.
Будьте первым, кто оставит комментарий!