Ілля Ноябрьов: про оселедця з душком, котлетах без м’яса і смажених пиріжках

Відомий телеведучий, корінний киянин, автор книги «Київська кухня» Ілля Ноябрьов згадав, як смачно було в дитинстві на Подолі.

— Моя мама була легендарною людиною – вона не просто смачно готувала, вона готувала багато. За два дні могла влаштувати бенкет для 70 осіб. Це з усіма «выготовлянками», м’ясом, пирогами, десертом…

Хоча мій тато був людиною простою, солдатом, і його стандартний сніданок: шматок хліба, на який він мазав відразу 50 грам масла, а зверху – шматок ковбаси. І склянку чаю з 8-ма ложками цукру. Досі для мене бутерброд з ковбасою – улюблені ласощі. А ще батько обожнював оселедець «з душком». Така… з іржавими підпалинами на боках. Пахла вона, звичайно, своєрідно. А її смаку я не знаю, тому що мені завжди здавалося, що це зіпсований продукт. Але тато додавав багато цибулі, оцту і запевняв, що у цій оселедця особливий смак. Я її, до речі, спробував вже в свідомому віці. Але це трапилося в далекій Норвегії.

Оселедець «з душком» і печеною картоплею – це був делікатес для вихідних. А на свята мама готувала форшмак. І всякі печива-тістечка-бісквіти. Взагалі, жінки тоді пильно стежили за новинками кулінарії. Калорійної їжі було мало, тому варто було однієї господині приготувати щось таке, як всі інші тут же діставали блокнотики і зошити і записували рецепт. Так, пам’ятаю, на нашому столі з’явився салат олів’є. Більш звичним в цьому сенсі був вінегрет.

Загальний обід в неділю, коли за столом збиралася вся сім’я, — це було непорушне правило. У будні таке траплялося рідко. Тато багато і важко працював, тому я прокидався – його вже не було вдома, я лягав спати – він тільки приходив.

Знаєте, це зараз я розумію, як смачно готувала мама. А в дитинстві ми були розпещені усім цим розмаїттям. Хотілося чогось «такого». Найкрутіші «збочення» були в дієтичній їдальні. Ми накопичували гроші і йшли туди за котлетами, яких не було м’яса.

Взагалі, студентські роки громадське харчування нас рятував. На вулицях продавали дешеві смажені пиріжки. Часто їх споживання закінчувалося печією. Але якщо вдавалося потрапити на свіжі, то нічого смачнішого не було! Чотири пиріжка і стакан води з сиропом замінювали повноцінний обід.