Три кулінарних секрету від Альбіни з «Київ вдень і вночі»

Героїня популярного серіаліті, який йде на Новому каналі, любить і вміє готувати. З читачами нашого сайту вона поділилася висновками, які зробила шляхом проб і помилок на кухні.

*До плити можна підходити тільки в хорошому настрої! Це особливо важливо при роботі з тестом – йому потрібно тепло ваших рук і тепло ваших думок. А ще йому можна співати – моя подруга Ксюша Авраам «Київ вдень і вночі» постійно так робить!

Взагалі, тісто для мене – це символ затишку, сім’ї, дитинства. Коли я була маленькою, мама щоранку готувала мені ліниві вареники. Вона робила це дуже швидко, а виходило дуже смачно. І зараз, коли я приїжджаю до батьків у гості, обов’язково прошу маму їх приготувати! Коли я спробувала їх зробити сама, але цей процес у мене розтягнувся майже на дві години! Не розумію, як мама примудрялася готувати таку вкуснотищу за якихось 10-15 хвилин.

А фірмовий рецепт нашої сім’ї – вареники на пару. В дитинстві ми наповнювали каструлю водою, обв’язували її марлею, і клали зверху вареники. Моїм обов’язком було стежити, щоб ні один вареник не впав у воду! Тепер ми готуємо цю страву в пароварці. Але рецепт не змінився – замішуємо тісто обов’язково на сироватці, плюс борошно, сіль і сода. Сама смачна начинка для такої страви – солоний сир.

*Коли тушкуйте голубці, кладіть на дно каструльки капустяні листи. Тоді страва не підгорить. Не повторюйте мою помилку.

Справа в тому, що я дуже люблю робити голубці. Навчилася вертіти їх ще в дитинстві. Вони в мене виходять маленькі-маленькі – з пальчик розміром. І ось одного разу, тільки переїхавши в Київ, я вирішила приготувати голубці самостійно. Навертела, поставила гасити, і вони у мене згоріли! Причому не просто трошки підгоріли, а згоріли практично повністю. Ось тоді я і дізналася, що дно каструлі потрібно покривати шаром капустяного листя… А мама до цих пір мене підколює цими згорілими голубцями.

*Замініть соняшникова олія оливковою – воно не тільки смачніше, але й корисніше. У мене на кухні оливкова олія зараз – один з головних продуктів, тому що я захопилася італійською кухнею. Одна з останніх моїх кулінарних «любовей» — лазіння. Це блюдо я освоїла вже під час самостійного життя в Києві. Нічого надприродного, готую його за звичайним рецептом: листи тесту перемежаю шарами соусу болоньєзе (кладу в нього мінімум перцю і мінімум томату) і бешамель (цього соусу кладу побільше, люблю, щоб лазіння була дуже-дуже вершковою). Зверху – сир.