Food-експерт проектів «Все буде добре» і «Все буде смачно!» (СТБ) розповіла про найяскравіші кулінарних спогадах з дитинства.
М’ясо нутрії
Мої бабуся і дідусь займалися пошиттям хутряних шапок. М’ясо нутрій, яких вони для цього вирощували, не продавали, їли самі та годували всіх родичів. Тому до 7 років я росла на печінці та м’ясі нутрії.
Ще, пам’ятаю, у нас був свій город і завжди свіжі домашні овочі і фрукти, соління і безліч консервації, в тому числі мочені яблука і кавуни.
Суп з вермішеллю
Це мій перший кулінарний експеримент. Я його зварила років в 10. Приготувала величезну каструлю і в самому кінці поклала величезну пачку вермішелі. Я і припустити не могла, що вона збільшиться в об’ємі! Можете собі уявити, що це був суп? Швидше, він скидався на запіканку з дитячого саду. Загалом, повний провал! Але всі їли й хвалили!
Цибульні і капустяні котлети
У 90-ті роки все стало складніше, ми переїхали в Крим, і, скажу чесно, грошей у сім’ї тоді було дуже мало. І все одно мама старалася, щоб нам було смачно. Її овочеві котлети мені запам’яталися найбільше, бо я довго вірила, що вони з м’яса. Настільки це було смачно.
Бички в томатній пасті
Це, правда, вже спогад з студентських років. Мені виплачували стипендію не грошима, а цими консервами. Досі на них дивитися не можу: суп з бичками, печеня з бичками, все було з бичками. І студентський супер-салат — з рибних консервів, рису, солоного огірка і майонезу. Ми довго їм рятувалися.
Капусняк
О, це наша особлива сімейна традиція! Вона прийшла ще від прабабусі, в сім’ї якої було 9 дітей і потрібно було годувати. Це блюдо — шось середнє між першим і другим, воно поживне і смачне. Величезну каструлю капусняку в нашій родині завжди ставили в центр столу. І продовжують ставити…
Будьте первым, кто оставит комментарий!