Співведучий програми «Готуємо разом» на Інтері і бренд-шеф одеського ресторану «Будапешт» — про смачних руках дружини, роботі з Андрієм Доманським і своїх фірмових рецептах.
МОЇ ПЕРШІ ГАСТРОНОМІЧНІ ДОСЛІДИ БУЛИ НЕ ДУЖЕ УСПІШНИМИ. Пам’ятаю, в 7 років вирішив приготувати шарлотку з яблуками. Батьки були на роботі, і в той момент, коли шарлотка почала підніматися, я був з нею один на один. Злякався, що вона виллється з форми і забив її лопаткою тому Ну я ж не знав! В результаті вийшов дуже смачний млинець, щедро присипаний цукровою пудрою. Взагалі у нас в родині все смачно готують – і батьки, і старший брат. Вдома завжди було багато кулінарних книг. І по вихідних хтось обов’язково чаклував над своєю коронною стравою. Яким? Їх у нас багато, навіть не знаю, що виділити: у матусі виходить дуже смачний «Наполеон», у тата — плов, у брата – суп харчо…
У 16 РОКІВ Я ВЛАШТУВАВСЯ НА РОБОТУ: ДОПОМАГАВ ШАШЛЫЧНИКУ В КАФЕ-БАРІ. Цибуля чистив, дрова рубав, підколи вислуховував. Пам’ятаю, я дуже переживав і не хотів налажать, хоча не без того. Працював я тоді за смішні гроші – 20 гривень на день. Але зате це була хороша школа смачного вірменського шашлику з усіх видів м’яса, птиці, риби та морепродуктів.
ЗА ОСВІТОЮ Я – КОК. Закінчив одеське училище морського туристичного сервісу і відпрацював шість контрактів в море. Потім зустрів свою майбутню дружину, яка сказала: «Чоловіка-моряка у мене не буде». Це був складний період: я не відразу «знайшов» себе на березі. Працював експедитором, займався митним оформленням, навіть ночами підробляв таксистом. Потім зібрав речі і поїхав у Москву. Вийшов на вокзалі: в кишені – 12 гривень і півпачки сигарет… До сих пір пам’ятаю кільку в томаті і пюре швидкого приготування – це часто виявлялося на моєму столі в ті часи. Бувало, що й зовсім нічого не їв пару днів. Слава Богу, цей період тривав недовго. На другий день після приїзду я вже працював, а через тиждень став су-шефом одного з кращих ресторанів. Така солідна запис у трудовій книжці відкривала мені всі двері в рідному місті. Тому я відпрацював сезон і повернувся додому. Сьогодні я – бренд-шеф і керуючий одеського ресторану «Будапешт».
З ТЕЛЕВІЗІЙНИКАМИ Я ВІДРАЗУ ЗНАЙШОВ СПІЛЬНУ МОВУ. Пам’ятаю, приїхав з Одеси в Київ на кастинг рано вранці, зайшов у кімнату, де відбирали ведучого для нової програми, а всі такі важливі, з блокнотиками. Ну, я й пожартував: хлопці, я тут в районі вокзалу вже покрутився, подкастрюлил (одессклой об. «заробив» — ред.), так що давайте швиденько з цим прослуховуванням покінчимо. Телевізійники заусміхалися – і як-то все після цього пішло… Я дуже вдячний Андрію Доманському за те, що ділиться зі мною досвідом, від нього я багато дізнався і продовжую дізнаватися. Ну а завдяки мені, сподіваюся, його кулінарний світ став яскравішим і багатогранніше. Звичайно, не все складалося гладко. Мій найскладніший знімальний день тривав 20 годин (сподіваюся, він більше ніколи не повториться). Ми переїхали тоді на нову декорацію, і все йшло не так. Причому начебто дрібниці, але вони так затягували процес… На нашій знімальній площадці що тільки не відбувалося: лопалися каструлі скляні, лився окріп, один раз я сильно порізав палець. Кров ледве зупинили! Але після цього ми ще записали півтори передачі…. Загалом, сьогодні я живу на два міста: в Києві – програма, в Одесі – ресторан і сім’я.
МОЇЙ ДРУЖИНІ ДУЖЕ ПОЩАСТИЛО, ВОНА НЕ ГОТУЄ ЗОВСІМ! У кухарів є такий смішний термін — «смачні руки». Це коли у людини є почуття смаку і виходять всі страви. Так ось, у моєї дружини смачні руки. Але, крім цього, у нас ще є два синочка, які вимагають дууууууже багато уваги, турботи і часу. Тому вдома готую я! Ми завжди прагнемо вечеряти разом, це об’єднує сім’ю. А по вихідних намагаємося залишити малечу у бабусь і втекти на романтичний сніданок удвох.
ОДЕСЬКА КУХНЯ – ЦЕ ТЕПЛО СОНЦЯ, СОЛОНУВАТИЙ ПРИСМАК МОРСЬКОГО БРИЗУ, ДЗВІНКИЙ І ЩАСЛИВИЙ СМІХ, ТЕПЛОТА ЛІТНІХ ВЕЧОРІВ. Розумієте? Запитайте будь-якого одесита, чи любить він своє місто? — До глибини кісток!!! – відповість він. Саме тому одеська кухня просякнута любов’ю. Я обожнюю форшмак, биточки з тюлечкі, салат з биточками з ікри мойви, юшку з мідіями, наша велика кількість смачної чорноморської риби… Приїжджайте до мене в ресторан, я всіх-всіх нагодую!
Рецепт від Андрія Дромова
Тартар з оселедця — це дуже по-одеськи і дуже смачно!
Філе оселедця потрібно очистити від всіх, навіть самих дрібних кісточок, порізати дрібним кубиком, приблизно 3 на 3 мм, змішати з подрібненим червоним цибулею, нирками каперса, зернистою гірчицею. Обов’язково додати дуже дрібно нарізаний свіжий огірочок і заправити нерафінованою соняшниковою олією. Сіль-перець за смаком.
Будьте первым, кто оставит комментарий!